Історія нашої гімназії

У центрі селища серед тихого шелесту березового гаю стоїть красива споруда – наша гімназія. Добра і лагідна, вимоглива і терпелива, як мудра мати, майже півтора століття зігріває вона своїм теплом дитячі серця. Школа, як і кожна країна, має свої витоки, історичну долю. В історії нашої школи тісно переплелося минуле і сьогодення.А починалося все ще в середині ХІХ століття. Тоді село Котельва нараховувало близько 12 тисяч жителів, а 2-3 класну освіту мали одиниці, і то з числа багатших.

Бідніші котелевці не мали змоги її здобувати, хоча населення зростало. У 1862 році на сільському сході в Котельві ухвалили рішення утворити народну сільську школу, щоб охопити навчанням якнайбільше сільських дітей. Було піднято клопотання перед Харківським по селянських справах присутствієм про затвердження цього рішення. Далі перед громадськістю Котельви постало питання про приміщення для школи. У Котельві в цей час жив син дрібнопомісного дворянина з родини козацької старшини Аполон Михайлович Матушинський, який виїздив із селища до Петербурга і продав власний будинок із садибою та великим фруктовим садом котелевській громаді за 5000 карбованців.Першотравнева школаУ цьому будинку й була відкрита у вересні 1862 році перша у волості сільська народна школа. 14 липня 1864 року Міністерство народної освіти затвердило «Положення про початкові народні училища», згідно з якими всі повітові, сільські, церковно-парафіяльні школи, сільські училища дістали одну назву початкові народні училища.:- однокласні з трирічним терміном навчання,- двокласні з п`ятирічним терміном навчання.Початкові народні училища повинні були працювати за єдиним планом і програмами. Жінки одержали право вчителювати. Сільська народна школа в Котельві отримала назву «Котелевське 2-х класне сільське училище Міністерства народної освіти». Навчальний рік у міських школах починався 1 вересня, у сільських 1-15 жовтня (нерідко у перших числах листопада); закінчувався у сільській місцевості 1 травня, у містах – у перших числах червня. Строк навчання в училищі – 5 років, умови порівняно кращі, ніж в інших сільських школах. У школі викладалося дев`ять предметів, але серед них не було української мови і літератури. Прізвище першого вчителя не встановлено. У документах за 1871 р. названий семінарист І. Мільковський, через десять років зустрічаємо прізвище А. Троценка. Журнал засідань Охтирського повітового земства повідомляє, що «у 1883 році Котелевське училище відвідувало більше 100 хлопчиків та 30 дівчаток. Навчальний рік закінчило тільки семеро, найгірше засвоюється учнями «Закон Божий»».У 1884 року у Котелевському двокласному училищі почав працювати Йосип Матвійович Федченко, що приїхав до Котельви після закінчення Білгородської учительської семінарії і віддав навчанню дітей котелевців 39 років свого життя, був передовою людиною свого часу і користувався великим авторитетом серед котелевців. Із журналу засідань Охтирського повітового земства /Files/images/storya_shkoli/IMG_0004.jpgвідомо, що у 1886 році у двокласному училищі викладалися співи. «Співам діти успішно навчаються там, де є вчителі з числа випускників учительських, а не духовних семінарій. Це можна сказати й за Котелевське училище…».У 1887 році в училищі навалося 108 хлопчиків. Як свідчать записи у протоколах засідань Охтирського повітового земства «приміщення училища й для такої кількості учнів – тісне, від чого є крайня необхідність його розширення». КолективКотелевська громада подбала про розширення шкільного приміщення і в 1888 році закінчили будівництво нового будинку (нині приміщення Котелевського районного центру дитячої і юнацької творчості). За статистичними відомостями Охтирського земства у 1888 році закінчило 5 класів 12 учнів, а інші через нестатки змушені були залишити навчання.Колишній учень школи І.М. Волик розповів, що у 1898 році у двокласному сільському училищі, де директорував Й.М. Федченко, відбулася перша театральна вистава. У 1904 - 1906 роках у школі навчався Сидір Артемович Ковпак. «Працював я, - пригадував Ковпак С.А., - добросовісно: мив підлогу в магазині (у крамниці Фесака, торговця залізо-скоб`яними товарами), виконував чорну роботу по господарству. Моя сумлінна праця подобалася хазяїну і після року служби він дозволив мені відвідувати міністерську школу. Вчитися і працювати було тяжко, хазяїн душу вимотував із своїх батраків. Відпускаючи в школу докоряв: «Я тебе ощасливив, вчу. Так що ти, студент, повинен віддячити хазяїну». Потяг до знань і міцне від природи здоров`я, допомогли перебороти постійну втому, недосипання і дали можливість успішно закінчити школу».Архівні матеріали свідчать, що в числі перших випускників школи був відомий котелевський літописець Сава Миколайович Шило. У 1909 році він закінчив п`ятий клас і одержав документи за № 387. Протягом багатьох десятиліть Сава Миколайович збирав матеріали з історії рідного краю, записував спогади старожилів. Із записів С.М. Шила стало відомо, що у 1918 році Котелевське двокласне училище Міністерства народної освіти із п`ятирічним строком навчання змінило назву і зміст роботи, стало називатися Вищою початковою школою з додатковими класами для семирічного навчання. У 1920 році територія Котельви була поділена на чотири сільради: Першотравневу, Петрівську, Ленінську і Жовтневу. Оскільки, вище- початкова школа знаходилася на території Першотравневої сільради вона почала називатися Першотравневою (1920 р.).Відповідно до постанови Наркому УРСР «Про впровадження в життя єдиної трудової школи» (червень 1920 р.) у 1921 році вищепочаткова школа була перейменована у семирічку, а решта училищ Котельви Колектив стали початковими школами. З 1921 по 1934 рік школа носила назву Першотравнева семирічка. Тут працювали висококваліфіковані й ініціативні вчителі такі, як Овсій В.А., Кривуша М.М., Лоповок Л.М., яких добре знали не тільки в Опішнянському районі, а й за його межами. У 1934 році школа стала середньою, було відкрито 8 клас. Перший випуск 10 класу відбувся у 1937 році. Документ про середню освіту отримали 22 випускники. У 1939 році школа мала назву Першотравнева СШ Опішнянського району Харківської області. Директором школи був Фірсюк Я.П., завуч – Кривуша М.М. Вчителі школи: Цін М.І., Руденький М.К., Базалій П.Ф., Шикало Л.Я., Нагірна М.Д., Тимошенко М.С., Нижня В.А., Карпенко П.А., Малик О.І., Нагнойний Л.Г., Синолога Ф.Д. – вихователь 7-А класу. вИПУСК 22 червня 1941 року мирна праця українського народу перервалася… Першотравнева школа в роки окупації (9 жовтня 1941 – 11 вересня 1943 року) не працювала. Випускник школи 1937 року Голуб Іван Якович згадував: «З перших днів війни пішли захищати батьківщину учні та вчителі рідної нам усім школи. Гребінник Михайло студент Харківського машинобудівного інституту, не повернувся з війни випускник 1937 року Щербак Борис, загинули в боях за Батьківщину завуч школи Кривуша М.М., учитель історії Кисломед В.М. та багато інших». Восени 1943 року Першотравнева школа відновила роботу. У 10 клас прийшло лише 8 учнів-випускників. Педагогічний колектив очолив Свирид Михайло Панасович. Працювати доводилося у дві зміни при світлі керосинових ламп.У 1945 - 1946 роках у школі 592 учня, директор школи Продан Василь Іванович, учасник Великої Вітчизняної війни, розвідник. Навчання проходить у дві зміни, приміщення не відремонтовані, протікає покрівля, печі старі і не обігрівають класних кімнат. Парт не вистачає. Незважаючи на всі складності, учні мали тверді знання в обсязі середньої школи. Це видно з того, що із 19 випускників одержали атестат зрілості 18 десятикласників. Загальна успішність учнів на кінець року досягла 75%. Серед кращих учителів, які давали глибокі знання зі своїх предметів слід назвати Наріжну Є.А., Голуба І.Я., Тимошенко М.С. та інших.У 1946 році у школі була створена партійна організація. Її очолив Малик О.І. У наступні роки парторганізацію очолювали Євтушенко М.Д., Радченко А.А., Гриценко М.П., Яременко В.М., Яременко Н.Д., Шолудько Ю.В.У 1948 році в школі почав працювати гурток юнатів, яким керувала учитель природознавства Соломко Марія Григорівна, а з вересня 1950 року – Рогуля Максим Арсентійович. Юнати вирощували саджанці, допомагали висаджувати дерева у лісосмугах.Із 15 серпня 1950 року по 1955 рік директором Першотравневої школи працював Вертелецький Андрій Дмитрович, учасник Великої Вітчизняної війни, історик за фахом. Випускники школи 1955 року характеризують його як «принципового і справедливого директора».Під його керівництвом працювали мудрі і розсудливі педагоги: Шаповал П.М., Лисенко М.Н., Коросташов О.І., Рогуля М.А., Голуб І.Я., Шафер С.М., Радченко М.Ф., Сірик О.А., Петренко М.М., Петренко П.Є.6 січня 1953 року Указом Президії Верховної Ради СРСР за вислугу років і бездоганну роботу нагороджені Мухіна Дар`я Тимофіївна (завідуюча навчальною частиною) – орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «За трудову відзнаку» – Голуб Іван Якович, Додонова Ольга Іванівна, Решелюк Людмила Яківна.В школі збільшувалась кількість учнів. Тому були піднято питання про будівництво третього шкільного приміщення. У 1953 році розпочалося його будівництво, яке тривало два роки. І у 1955 році піднялося на всю округу нове двоповерхове приміщення, навколо якого зашелестіли листочками молоді деревця. В будинку Матушинського розмістилася їдальня, а згодом – інтернат.З 1 вересня 1957 року Першотравнева середня школа була перейменована у Котелевську середню школу № 1.Першотравнева школаЗ вересня 1959 року школа переходить на одинадцятирічне навчання. У старших класах запроваджується виробниче навчання. В цих класах поряд із загальноосвітньою підготовкою за середню школу учні вивчають одну із спеціальностей. Так, у 1959 – 1960 навчальному році випускники школи оволодівали шістьма професіями: плодоовочівника, тваринника, рільника, механізатора широкого профілю, садовода. Базою виробничого навчання стає колгосп ім. Жданова та сільгосптехніка.Влітку цього ж року в школі була організована учнівська виробнича бригада.У 1959 р. в школі була введена посада заступника директора по виробничому навчанню. Школа мала два трактора і одну автомашину.У 1959-1960 навчальному році відкрито інтернат на 30 місць, для здійснення однозмінного навчання обладнано нові класні кімнати, навчальні кабінети, які значно поповнилися устаткуванням і обладнанням за рахунок державних асигнувань, саморобних приладів.Цього ж року школа стала називатись «Котелевська середня загальноосвітня трудова політехнічна школа з виробничим навчанням № 1».30 жовтня 1960 року за ініціативою комсомольської організації відбулося урочисте відкриття клубу вихідного дня.Мета клубу – організувати дозвілля для учнів школи кожної неділі. Визначною подією 1961-1962 навчального року стало відкриття в школі групи продовженого дня. Вперше молодші школярі дістали змогу готувати домашні завдання, відпочивати, отримувати гаряче харчування після закінчення уроків. 40 учнів молодших класів цього року були охопленні навчанням у групі продовженого дня.16 вересня 1962 року вчительський та учнівський колектив школи відзначали знаменну дату – 100 річчя школи. В школі навчалося 648 учнів 1-11 класів. Вона мала добре обладнані кабінети: фізичний, хімічний, природничий, краєзнавчий, спортзал, бібліотеку.При школі працював інтернат, група продовженого дня. В розпорядженні учнів духовий оркестр, піаніно, два трактори, одна автомашина.Влітку 1967 року група учнів школи за відмінне навчання завоювала право поїхати до столиці України місто-герой Київ. Під час поїздки діти зустрілися з Сидором Артемовичем Ковпаком.Постановою Ради Міністрів Української РСР від 12 січня 1968 року № 18 «Про увічнення пам`яті Сидора Артемовича Ковпака» Котелевській середній школі № 1 присвоєно ім`я легендарного партизанського командира. З вересня 1970 року по 1990 рік у школі працював учителем початкової військової підготовки Юрій Михайлович Арцаблюк, який став засновником і керівником військово-патріотичного клубу «Подвиг». За двадцять років клубом проведено 54 багатоденних походи по Уралу, Кавказу, Карпатах, Криму. Клуб «Подвиг» був постійним учасником, призером, переможцем районних, обласних, республіканських та всесоюзних зльотів і змагань.В 1984 році команда юних туристів школи була першою в республіці і зайняла третє місце в Радянському Союзі.У 1981 році вчителька географії Шолудько Юлія Василівна була удостоєна високої відзнаки Міністерства освіти УРСР – медалі ім. А. Макаренка.26 травня 1982 року Котелевщина урочисто відзначала 95-річчя від дня народження С.А. Ковпака. Цього ж дня відбулася хвилююча подія: розпочато будівництво нового приміщення середньої школи імені легендарного партизанського генерала. А 1 вересня 1984 року новий величний храм науки відчинив двері перед учнями-ковпаківцями.З 1992 року школа почала працювати над проблемою диференціації навчання. З`явилися перші класи з поглибленим вивчення окремих предметів. Через декілька років у Котелевської загальноосвітньої школи № 1 ім. С.А. Ковпака І-ІІІ ступенів були всі підстави заявити про відкриття навчального закладу нового типу. З 1995 року вона набула статусу школи-гімназії, з 1999 року – навчально-виховного комплексу, з 2005 року – гімназії.У 2006 році до школи прибула волонтер зі США Ешлі Снайдер. Вона започаткувала шкільну газету «Нове покоління» та стала її головним редактором.Сьогодні в гімназії …… гімназичних класів з поглибленим вивченням окремих предметів. Профілі навчання – фізико-математичний, історичний, філологічний, хіміко-біологічний, екологічний. Учні-старшокласники вивчають автосправу з отриманням посвідчення водія категорії С, комп`ютерну справу з отриманням посвідчення оператора комп`ютерного набору.У школі працює …. вчителів, з яких ….. мають звання «Вчитель-методист», ….. «Старший учитель», …. вищу кваліфікаційну категорію, є практичний психолог, логопед, медична сестра.Гімназисти традиційно є переможцями та призерами районних та обласних олімпіад. З 1996 року вони приймають участь у конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт МАН. У школі діє шкільне наукове товариство. У рамках учнівського самоуправління працює шкільний парламент. Традиційними стали предметні тижні, тижні науки. Діти мають змогу розвивати свої здібності в різних гуртках, тренуватися у спортивних секціях.Славиться школа своїми випускниками. У числі її перших учнів знаменитий партизанський генерал С.А. Ковпак. У Котелевській гімназії № 1 ім. С.А. Ковпака навчалися Сень В.Т. генерал-майор, військовий аташе при Посольстві СРСР в Афганістані, Москаленко А.І. кандидат воєнних наук, полковник, Товма М.І. полковник, заступник начальника Харківського університету внутрішніх військ, Небабін А.В. полковник ФСБ; науковці – Александров М.П. доктор медичних наук, професор, Гнап А.П. кандидат фізико-математичних наук, професор, Колісник Ф.А. доктор медичних наук, професор, Крижний Г.К. доктор технічних наук, професор, Серіков Я.О. кандидат технічних наук, професор; художники – Волик П.І., Крючко І.А.; відомий український співак Костюк О.О. та багато інших.






Кiлькiсть переглядiв: 592

Коментарi