18 СІЧНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ СНІГОВИКА

2014-01-18

Ідея цього свята спала на думку колекціонеру Корнеліусу Гретцю з Німеччини, який у юнацькому віці розпочав збирати зображення сніговиків, а в 2008 році зі своєю коллекцією з понад трьома тисячами експонатів увійшов до книги рекордів Гіннесса.

Традиція ліплення сніговиків дійшла до нас із давніх часів.

Перші сніговики зображувалися недобрими, лютими сніговими монстрами вражаючих роз­мірів. Це не випадково, адже в ті давні часи безжальні зими з лютими морозами і вогки­ми хуртовинами приносили чимало клопоту. Саме тоді і з’явилися повір’я, згідно з якими сніговики представляють реальну загрозу для людей. Вважали, що небезпечно ліпити їх у періоди повного місяця: для людини непослух може обернутися нав’язливими жахливими сновидіннями, нічними страхами й, взагалі, усілякими невдачами. У Норвегії існував пере­каз про те, що сніговиків небезпечно розгляда­ти пізно увечері з-за штори. До того ж поганим знаком вважалося зустріти сніжну фігуру вно­чі: її рекомендувалося обійти стороною.

На Русі сніговиків ліпили з давніх язичниць­ких часів і шанували як духів зими. До них, як і до діда Мороза, ставилися з належною по­вагою і зверталися з проханнями про допомогу і зменшення тривалості лютих морозів. Наші предки вірили, що зимовими природними яви­щами (туманами, снігами, хуртовинами) ке­рують духи жіночої статі. Тому, щоб виявити свою повагу до них, ліпили снігових баб.

У Європі сніговиків завжди ліпили поруч із будинками, щедро прикрашали гірляндами і домашнім начинням, одягали в шарфи, а в руки вручали гіллясті мітли. У деталях їхніх «шат» вгадується містичний характер. Напри­клад, ніс у вигляді морквини прикріплювали, щоб умилостивити духів, що посилають вро­жай і родючість. Перевернуте відро на голові символізувало достаток у домі.

Згідно з переказами, у 1493 році італійський скульптор, архітектор, поет Мікеланджело Буонарроті вперше зліпив снігову фігуру.

Перша письмова згадка про сніговика зустрі­чається в книзі ХVІII століття: там йдеться про «красивого сніговика» гігантських розмірів.

Тільки в, XIX столітті сніговики «подобрі­шали» і незабаром стали незамінним атрибу­том Різдва і Нового року. Вітальні листівки із зображенням милого усміхненого сніговика в оточенні веселих дітей швидко завойовували популярність.

Цікаво, що в європейських народів сніговик - це завжди істота чоловічої статі, снігових баб і снігуроньок у них ніколи не було. В англій­ській мові для його позначення є тільки одне слово- «snowman».