Практичний психолог –

Ісакієва Оксана Анатоліївна

Психолог Котелевської гімназії №1 імені С.А.Ковпака проводить консультації для дітей та батьків у вирішенні питань:

1. Підвищення рівня розвитку пізнавальних психічних процесів (сприймання, пам’ять, уява, мислення, увага).

2. Вивчення та формування особистісних якостей, ціннісних орієнтирів, розвиток обдарованості дитини, підвищення самооцінки.

3. Розвиток комунікативних та організаторських (лідерських) здібностей учнів.

4. Допомога у професійному самовизначеності старшокласників.

5. Профілактика та корекція поведінкових порушень в учнів.

6. Просвітницька робота серед учнів, батьків по формуванню навичок здорового способу життя.

Завдання практичного психолога Котелевської гімназії №1 імені С.А.Ковпака, що ґрунтуються на основі посадових обов’язків психолога школи та вимог навчального закладу:

Сприяти всебічному розвитку психіки особистості школярів молодшого, середнього та старшого шкільного віку.

Визначення рівня розвитку пізнавальних процесів пам’яті, уваги, уяви, мислення, сприйняття.

Активізація прояву пізнавальної сфери учнів.

Діагностика та корекція девіантних проявів поведінки важковиховуваних учнів.

Психологічний супровід учнів 1-их, 5-их класів в процесі їх адаптації до навчання.

Психологічна допомога учням у їх професійному самовизначенню.

Корекція прояву дезадаптивних явищ серед учнів, що навчаються у системі профільного навчання.

Виявлення учнів із затримкою психічного розвитку та психологічна допомога цим учням.

Формування взаємної емпатії, поваги з метою згуртованості класного та педагогічного колективів.

Аналіз сімейного виховання учнів і його впливу на поведінку та навчальну мотивацію.

Формування взаємної стратегії поведінки між батьками та школою під час навчання і виховання учнів.

Психологічний супровід учнів 11-х класів у підготовці до ЗНО.

Вище зазначенні завдання реалізовуються такими напрямками роботи як:

• діагностична робота;

• корекційно-розвивальні заняття;

• психологічні тренінги;

• психологічні консультації;

• просвітництво;

• участь у роботі батьківських зборів;

• відвідування та аналіз уроків.

Слід відмітити, що успішність вирішення важливих проблем навчально-виховного процесу, пов’язаних із недисциплінованістю, важковиховуваністю, неуспішністю, невстиганням, дезадаптацією учнів, залежить від єдності зусиль 5-ох сторін:

• вчитель;

• учень;

• психолог;

• соціальний педагог;

• батьки.

Практика показує, що відсутність взаємодії, узгодженості думки однієї із сторін утруднює розв’язання проблеми або ж з часом загострює її. Важливим є досягнення співпраці із батьками:

• інформування змісту проблеми;

• переконання їх щодо важливості вирішення;

• вивчення основ сімейного виховання;

• визначення обізнаності батьками особистісних якостей дитини.

Необхідно зазначити, що саме сімейне виховання є «колискою» майбутнього розвитку особистості. Те, як батько з матір’ю прищеплять в свідомості дитини почуття відповідальності, поваги, взаєморозуміння, любові до ближнього, любові до праці, впливає на становлення такої «Я»позиції, яка відповідає суспільно прийнятим нормам життя.

Тому батькам в процесі виховання слід дотримуватись таких принципів:

виховувати дитину у взаємній любові зі сторони усіх членів сім’ї;

поєднання батьківської любові із розумним, доброзичливим покаранням словом, яке дає змогу дитині зрозуміти провину і не відчути себе приниженим. Уникайте фізичних покарань;

поведінка у відносинах між батьками чи іншими членами сім’ї є для дітей прикладом відносин із однолітками, в тому числі протилежної статті;

звички та навики культури поведінки дитини випливають, в першу чергу, із сім’ї;

залучати дитину до домашньої праці, пам’ятаючи, що «праця виховує людину», у праці реалізовуються можливості людини, встановлюються відносини між людьми, розвивається почуття відповідальності;

змалку прищеплювати любов до розумової праці, формувати мотивацію навчальної діяльності;

хвалити дитину за її добрі вчинки – це активізовує її життєвий потенціал, але не слід перехвалювати;

бути спостережливим до розвитку та прояву особистісних рис характеру дитини. Це допомагає шукати підхід у вихованні та передбачати можливі негативні наслідки поведінки;

привчати дитину розуміти та визнавати свою провину, а батьки повинні бути прикладом у цьому;

не захищати дітей, якщо вони провинились;

не потрібно боятись довіритись із проблемами у вихованні людині, яка може допомогти;

у межах школи слід звертатись по допомогу до психолога, соціального педагога, вчителів, адміністрації школи.

Шановні батьки, пам’ятаймо, що «жити на цій землі – означає мати проблеми, розв’язувати їх – означає рости інтелектуально»

Коментарi