Шкільного дзвоника наспів, нас знову кличе у дорогу…

Швидко промайнуло літо, залишаючи в наших спогадах тепло своїх сонячних промінців, дзвіночки солов’їних пісень, радість і враження від чудового відпочинку.

І ось малиновий передзвін знову покликав нас до школи. Перше вересня – це мій улюблений день. Приємно спостерігати за веселими і збудженими учнями, які зібралися на подвір’ї гімназії. Усюди чути сміх, гомін. І це не тільки тому, що нам хочеться якнайшвидше поділитися останніми новинами, а й тому, що наша шкільна сім’я – велика. Цього року в нас 30 класів, у яких вмістилося 680 дітей.

Нарешті розпочинається свято. З теплими привітаннями та побажаннями звернувся до нас директор гімназії Петренко Сергій Леонідович, підбила підсумки минулого року та назвала відмінників навчання заступник директора Тетяна Григорівна Дудник. Багато приємних слів та побажань ми почули від гостей: голови Котелевської районної ради Тимошенка Василя Петровича, методиста районного відділу освіти Ведмідь Наталії Миколаївни, селищного голови Гарькавенка Івана Михайловича. Гордо почували себе учні, яким вручили паспорт, як свідчення того, що вони стали повноправними громадянами України.

Для одинадцятикласників – це останнє Свято першого дзвоника у стінах рідної гімназії. А для першокласників – це один із найважливіших моментів у житті. Це – незабутня мить! У цей день перед ними відкривається новий, цікавий, насичений подіями світ.

У народі кажуть, що всяка школа славиться не тільки іменами своїх учнів, але й традиціями навчального закладу. Нам приємно, що у нас в Котелевській гімназії вони неприривні, бо вже не одне покоління моїх земляків отримало середню освіту саме в нашій школі. На зміну батькам приходять їх діти, старші брати й сестри ведуть до школи молодших. Тому знову так співпало, що перший дзвінок на перший урок у 2013-2014 навчальному році випала честь дати випускниці гімназії Кушніренко Тетяні та її братику-першокласнику Саші. Надіємося, що з їх легких рук цей навчальний рік буде для нас вдалим і принесе тільки приємні враження, нові перемоги та досягнення.

І ось нарешті лунає такий довгоочікуваний перший дзвінок. Тож у добру путь!

Думками ділилася Ніна Лисенко

Коментарi