Верховною Радою України прийнято

Закон України від 18 грудня 2018 року №2657-YIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”,

зокрема вказаним нормативно-правовим актом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України “Про освіту”, які направлені на удосконалення відносин у сфері протидії булінгу (цькуванню).

• Дитяча лінія 116111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
• Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
• Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 501 720;
• Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
• Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

---

• 
  
  

Котелевська гімназія №1 імені С.А.Ковпака

Н А К А З

08.09.2020 №78

Про затвердження Порядку подання

та розгляду (з дотриманням конфіденційності)

заяв про випадки булінгу (цькування) та

порядку реагування на доведені випадки

булінгу (цькування) у навчальному закладі

На виконання Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) », листів Міністерства освіти й науки України» від 29.12.2018р. №1/9-790 року «Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству і булінгу» від 29.01.2019 р. №1/11-881 «Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії боулінгу (цькуванню) від 18 грудня 2018 року №2657-VIII» та з метою удосконалення відносин у сфері протидії булінгу (цькуванню)

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) (Додаток 1).

1.2 Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) (Додаток 2).

1.3 Зразок заяви про випадки булінгу (цькування) (Додаток 3).

1.4 Форму журналу реєстрації про випадки булінгу (цькування) (Додаток 4).

1.5 Форму журналу реєстрації рішень комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) (Додаток 5).

2. Довести до відома учителів гімназії зміст наказу.

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою

Директор гімназії В.В.Довгуша

Додаток 1

Затверджую

Директор гімназії

______________ В.В.Довгуша

____ _____________2020

Порядок

подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу(цькування) в Котелевській гімназії № 1 імені С.А.Ковпака

Загальні питання

1. Цей порядок розроблено відповідно до Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) ».

2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування).

3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки, законні представники, працівники та педагогічні працівники гімназії та інші особи.

4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.

5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

Булінг (цькування)- дії (діяння або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого була чи могла бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу є:

- систематичність (повторюваність) діяння;

- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва боулінгу), спостерігач (за наявності);

- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Подання заяви про випадки булінгу (цькування)

1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки, яким стало відомо про випадки булінгу, учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язанні повідомляти директору гімназії.

2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (далі – Заява).

3. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності - особисто директор гімназії або його заступники.

4. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу.

5. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на сайті гімназії.

6. Датою подання Заяв є дата їх прийняття.

7.Розгляд Заяв здійснює директор гімназії з дотриманням конфіденційності.

Відповідальна особа

1. Відповідальною особою призначається працівник навчального закладу з числа педагогічних працівників.

2. До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація Заяв, повідомлення директора гімназії.

3. Відповідальна особа призначається наказом директора гімназії.

4. Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон оприлюднюється на офіційному сайті навчального закладу.

Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)

1. За результатами розгляду Заяви директор гімназії видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу із визначенням уповноважених осіб.

2. З метою розслідування випадків булінгу уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.

3. Для прийняття рішення за результатами розслідування директор гімназії створює комісію з розгляду випадків булінгу (далі – Комісія) та скликає засідання.

4. Комісія створюється наказом директора гімназії.

5. До складу комісії входять педагогічні працівники ( у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, директор гімназії та інші зацікавлені особи.

6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.

7. У разі, коли Комісія визначила, що за поданою Заявою наявний факт булінгу, а не одноразовий конфлікт чи сварка (враховується системність характеру дії), то директор гімназії зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та служби у справах дітей.

8. У разі, коли Комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України із заявою, про що директор гімназії має повідомити постраждалого.

9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

10. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та служби у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу.

11. Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.

Терміни подання та розгляду Заяв

1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти директору гімназії про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.

2. Рішення про проведення розслідування із визначення уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви відповідним наказом.

3. Розслідування випадків булінгу уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.

4. За результатами розслідування призначається засідання Комісії на визначену дату, але не пізніше ніж через 3 робочих дні після видання рішення.

5. Директор гімназії зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу протягом одного дня.

Додаток 2

Затверджую

Директор гімназії

______________ В.В.Довгуша

____ _____________2020

Порядок

реагування на доведені випадки булінгу (цькування) у Котелевській гімназії №1 імені С.А.Ковпака

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькування)».

2. Цей Порядок визначає процедуру реагування на доведені випадки булінгу у Котелевській гімназії №1 імені С.А.Ковпака.

Реагування на доведені випадки булінгу

1. На основі рішення Комісії з розгляду випадків булінгу, яка кваліфікувала випадок як булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварку, директор навчального закладу :

- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу в гімназії;

- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (далі – Заходи).

2. Заходи здійснює соціально-психологічна служба відповідно до плану заходів, затверджених директором гімназії.

Відповідальність осіб причетних до булінгу (цькування)

1. Відповідальність за булінг встановлена статтею 1734 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту:

«Стаття 1734. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу»

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімуми доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподаткованих мінімуми доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімуми доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподаткованих мінімуми доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення директором гімназії уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти відсотків заробітку.

Додаток 3

Затверджую

Директор гімназії

______________ В.В.Довгуша

____ _____________2020

Директору Котелевської

гімназії №1імені С.А.Ковпака

Довгуші В.В.

(ПІП заявника, адреса проживання)

Контактний телефон

З А Я В А

Зміст заяви викладається довільно.

У заяві повідомляється про випадки булінгу(цькування), а саме обставини, місце, час та яким чином здійснювався булінг (цькування).

Вказуються відомості про потерпілого (жертви булінгу), кривдника (булера), спостерігачів (за наявності).

Дата Підпис

Додаток 4

Затверджую

Директор гімназії

______________ В.В.Довгуша

____ _____________2020

Ж У Р Н А Л

реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування)

№	Дата прийняття заяви	ПІП заявника (здобувач освіти, батьки, законні представники, педагогічні працівники, інші особи)	Контактна інформація заявника (адреса проживання, телефон)	Короткий зміст заяви	ПІП та посада особи, яка приймала заяву

Додаток 5

Затверджую

Директор гімназії

______________ В.В.Довгуша

____ _____________2020

Ж У Р Н А Л

реєстрації рішень комісії з розгляду випадків булінгу (цькування)

№	Дата засідання комісії	Номер рішення	Рішення та рекомендації комісії	ПІП та посада членів комісії	Підписи членів комісії

КОТЕЛЕВСЬКА ГІМНАЗІЯ №1 ІМЕНІ С.А.КОВПАКА

Копія

Н А К А З

11.09.2020 року № 83

Про призначення відповідальної

особи з питань протидії булінгу

в навчальному закладі

На виконання частини другої статті 25, частини третьої статті 26, статті 54, частини першої статті 64, пункту 2 частини другої статті 71 Закону України «Про освіту», керуючись листом Міністерства освіти і науки України № 1/11- 881 від 29.01.2019 року «Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 року № 2657-VІІІ з метою створення у закладі безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування)

НАКАЗУЮ :

1. Призначити відповідальною особою з питань протидії булінгу у закладі на 2020-2021навчальний рік заступника директора з виховної роботи Петренко Т.О.

2. Відповідальній особі з питань протидії булінгу Петренко Т.О.

1.1Організувати проведення регулярного моніторингу безпечності та комфортності освітнього середовища закладу шляхом опитування, анкетування та вжиття відповідних заходів реагування.

2.2 Здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) у закладі та розгляд скарг про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за відповідними заявами

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Директор гімназії підпис В.В.Довгуша

План заходів до проведення Всеукраїнського тижня протидії булінгу

№	Дата проведення	Назва заходу	Клас	Відповідальні
1.	Понеділок 14.09	Відкриття тижня. Ознайомлення з планом роботи	5-11 класи	Сідько Т.А
		Методичне об’єднання класних керівників «Протидія булінгу в дитячому середовищі з використанням комплексної програми тренінгів»	5-11 класи	Петренко Т.О.
		«Скринька довіри»	5-11 класи	Ковальова О.М, Сідько Т.А
2.		Анонімне анкетування класних керівників «Моє уявлення щодо розповсюдженості насильства та цькування»	класні керівники	Ковальова О.М, Сідько Т.А
3.	Вівторок 15.09	Інформаційний стенд «Насилля як розпізнати, як подолати».	5-11 класи	Ковальова О.М Сідько Т.А
4.	Середа 16.09	Інформаційний стенд «STOP булінг»	5-11 класи	Сідько Т.А
5.	Четвер 17.09	Заняття з елементами тренінгу «Конфлікти та їх наслідки. Шляхи примирення».	5-7 класи	Ковальова О.М Сідько Т.А
6.	П’ятниця 18.09	Інтерактивне заняття «Протидія булінгу у шкільному середовищі».	8-11 класи	Ковальова О.М Сідько Т.А
	Понеділок-П’ятниця 14.09-18.09	Консультації учасників освітнього процесу з даної тематики	за запитом	Ковальова О.М Сідько Т.А
	Понеділок-П’ятниця 14.09-18.09	Анонімне анкетування «Чи має місце явище булінгу у моїй школі»	5-11 класи	Ковальова О.М Сідько Т.А

Протидія булінгу в дитячому середовищі з використанням комплексної програми тренінгів

(матеріали МО класних керівників)

Передмова

Поняття «булінг» - з англійської – «бикування». Цей переклад дає змогу зрозуміти сутність і поняття , яке перекладається як цькування, знущання, залякування й тероризування. І якщо слово боулінг є новим для українського лексикону, то саме поняття дискримінації існувало давно.

Булінг – це тривалий процес свідомого, жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу, або ж створити негативне середовище для людини.

Перша згадка про насильство в дитячому колективі спостерігається ще у 16 ст., а перша публікація про боулінг з’явилася понад сто років тому – 1905 році. Сама проблема існувала ще задовго до перших згадок. Знущання в колективі існувало завжди, в теперішній буденності зросло в десятки разів.

Сьогодні цькування є всюди: школі, вишах, серед друзів, у робочих групах. Навіть у соціальному інституті людства – сімї. Проте за даними ЮНІСЕФ 67% дітей стикнулися із проявами насильства в школі найбільше. Найголовнішою проблемою є розірвані комунікації між поколіннями.

Тож наше завдання: розібратися, що відбувається з нашими дітьми, сприяти безпечному дитинству, давати рекомендації батькам, дітям, ділитися досвідом одне з одним. Зрештою, максимально змінити наступне покоління, зробивши традиційними для нього цінності ненасильницьких моделей поведінки.

Розділ 1. Булінг як соціальний феномен

1.1 Дискримінація. Вікові особливості знущань у дитячому середовищі

Людина як біологічний вид стає соціальним індивідом лише в колективі. Дитині як соціальній істоті властиві два прагнення:

- бути приналежним до певної групи та соціуму;

- взаємодіяти та змінювати його відповідно до своїх цінностей, інтересів та уявлень про справедливість.

Звідси особа , будучи членом колективу, з одного боку, приймає його норми та цінності, а з іншого – намагається змінити і цінності, і саме колектив під себе. Такі уточнення важливі для розуміння, на який щабель у колективі претендуватиме особа та які методи використовуватиме для цього. Якщо її моральні цінності дозволяють принижувати інших – вона буде схильною до насильства. Якщо в дорослому віці більше значення мають соціальні норми та досвід, то в дитячому віці правила поведінки в соціумі ще не сформовані. Вони формуються не тільки через запозичення із життя дорослих, але й від основного природного інстинкту – самозбереження. І якщо дорослі знають про те, як діяти в групі, то для дітей це уявлення лише формується. Тому дитячі групи лише переживають етап як формування власного «я», так і формування дитячого мікросоціуму. Саме в підлітковому віці, у якому застосовують найагресивніші форми булінгу – це найскладніший вік, але і найважливіший період для формування особистості. Діти в цьому віці дуже емоційні, а тому – різні. Їм властива схильність до різних крайнощів, у тому числі й до жорстокості – психологічного та фізичного насилля щодо членів власних колективів. Проблема ще полягає і в тому, що прийняття насилля у дитячому віці переростає у прийняття його як норм у дорослому житті. Тому діти в підлітковому віці одночасно переживають як період формування власного «я», так і формування цінностей і моделей поведінки у суспільстві. А їх може бути дві:

- ролі жертви, що формує комплекс неповноцінності та самоізоляції від суспільства;

- ролі пасивного спостерігача, яка призводить до пасивного сприйняття дорослим соціальної дійсності.

Близькою до ролі пасивного спостерігача є роль пасивного підтримання насилля, коли діти не стільки прагнуть до справедливості, а вважають що їх особиста роль у колективі залежить від підтримки лідера групи. І ще один важливий наслідок шкільного боулінгу – гальмування проявів індивідуальності особистості. Це призводить др. Того, що «сірість» і невиразність стають елементами психологічного захисту. Таким чином відбувається популяризація насильницьких методів для зростання власного авторитету. Таким чином, булінг впливає практично на всіх дітей і є одним із механізмів соціалізації, що формують світосприйняття, систему цінностей саме через ту соціальну роль, яку виконують у дитинстві.

Гендерні особливості булінгу. Дійсно, чоловікам більш властива фізична та вербальна пряма агресія. Хлопці цькують не лише в межах групи, але й за її межами – молодших школярів. Проте, останнім часом у зв’язку з розмиванням поняття гендерної поляризації у суспільстві дівчата дедалі більше опановують цей вид булінгу.

Відповідальне батьківство. Домінування каральної системи у сімї – тобто насилля щодо членів родини, призводить до того, що дитина калькує цю модель поведінки та переносить її на ті групи, в яких бере участь – клас, школа, вулиця. Починаючи від ізоляції й завершуючи вербальними образами та фізичним насиллям.

Культура «нестукацтва». Визвана недовірою до органів влади – вчителя, адміністрації, батьків, державних органів, які мають займатися захистом дітей. Суть цього явища – так званий «кодекс честі», однією з норм якого є те, що жертва не має жалітися на насильство.

Отже, наше завдання не стільки усунути боулінг як феномен, скільки зназити його інтенсивність і зменшити кількість випадків крайніх проявів булінгу.

1.2 Характеристика причин насилля в дитячому колективі

Причини формування терору в дитячому колективі можна об’єднати у три групи:

- зовнішні – вплив дорослих (учителів, батьків)

- поведінкові - дитина виявляє активність, якої від неї очікує більша частина класу – відмінник, підлиза, ябеда, двієчник

- особисті (вади розвитку, колір шкіри чи волосся, майнові можливості)

Мотивом до формування різних форм приниження є побудова ієрархічної вертикалі в колективі, загострене почуття справедливості чи реалізація своїх садистських схильностей. Про причини більш детально.

- Нерівність (матеріальну, фізичну, інтелектуальну, за місцем проживання, за кольором шкіри) Діти усвідомлюють наслідки людської нерівності як ознаку особистої неповноцінності.

- Нетолерантність (нетолерантність суспільства до відмінностей, які існують у ньому). Дегуманізація жертви, яка в розумінні булера – «лох», який не заслуговує на повагу.Це дозволяє кривдникам шкодити без почуття провини, співчуття чи емпатії.

- Проблема сімейного виховання (відсутність комунікації з батьками) Це призводить до:

- домінування «природного інстинкту», базові цінності передаються через вулицю – виживає сильніший;

- неспроможність батьків втрутитися на перших етапах булінгу (коли гостра фаза, що може привести до суїциду);

- гіперопіка над дитиною ( невміння приймати рішення і жити в колективі, неспроможність відстоювати власні інтереси, втрата батьківського авторитету);

- авторитарний стиль виховання (світ сприймають як постійне джерело загрози, страх контакту із зовнішнім світом

- насилля в сімї (діти переносять таку систему спілкування в колектив)

- Проблеми шкільної системи:

Культура репресивних заходів (покарання й заохочення). Лише оцінка. Система групових покарань – що призводить до «дідівщини».

Маніпулювання учителем колективом за допомогою булінгових форм (приниження дитини перед колективом)

Ігнорування проблеми на рівні школи (учні з огляду позиції вчителя вважають таку форму поведінки однолітків нормою)

Біологічно-вікові особливості дитини

- надмірна імпульсивність підлітків, нездатність частини підлітків висловлювати свої емоції, формування пре фронтальної частини головного мозку (відповідає за свідоме прийняття рішень із урахуванням реальних наслідків – повністю приєднується до кори головного мозку десь у 20 років)

Отже, насилля у дитячому колективі – це конфлікт між природніми інстинктами та соціальною реальністю. Тому, як у випадку із загальною людською нерівністю, булінг неможливо повністю усунути із життя.

1.3 Особливості форм і видів булінгу. Найпоширеніші форми:

- словесні образи, глузування, обзивання, погрози4

- образливі жести або дії (плювання)

-залякування жертви за допомогою слів, погрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не робити;

- ігнорування, відмова від спілкування, виключення з гри, бойкот;

- вимагання грошей, їжі, речей;

-фізичне насилля (щипки, удари, штовхання)

-приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету.

Види булінгу: словесний, фізичний, соціальний (емоційний), електронного знущання(кібербулінг). 70% знущання відбувається словесно (кривдник часто залишається непоміченим і непокараним, але образи не зникають безслідно). Фізичне насилля найбільш помітне, тому зустрічається у третині випадків.

Найскладніше помітити соціальне знущання – системне приниження почуття гідності через ігнорування, ізоляцію, уникання . виключення.

1.4 Агресор, жертва та спостерігачі. Наслідки булінгу.

Знущання призводить до:

- соматичних захворювань, таких як головний біль, біль у спині та животі4

- психологічних розладів (депресій, неврозів, думок про суїцид);

- психологічної дезадаптації;

- розвитку стійких моделей асоціальної поведінки, серед яких агресія, насильство4

- поширення алкоголізму та наркоманії через негативні поглинені емоції

Наслідки шкільного насильства:

- знижується активність мозку, імунітету, проблеми зі сном, втрачається впевненість у власних силах, ускладнюються соціальні комунікації. Проблеми з кар’єрним зростанням у дорослої людини.

Жертва. Основна проблема – занижена самооцінка. Формуються тривожність, невпевненість у собі. Складається ситуація, коли дитина формально перебуває в колективі. Реально – поза ним. У жертви шкільного насилля штучно формується ненависть до людей – з одного боку. І вимога певної компенсації від людства – з іншого. Крайність – дитина може перетворитися в маніяка, який прагнутиме помсти. Може сформуватися «ефект доміно» - відповідь жертви на жорстокість як крайність – розстріл однокласників, або знущання над меншими чи тваринами. Жертви боулінгу схильні до депресій, що може стати причиною самогубства.

Агресор. Типи поведінки агресора: приниження як засіб досягнення цілей; імпульсивні діти зі слабким самоконтролем4 діти , позбавлені емпатії та співчуття; агресивні діти. Які потребують самоствердження; нарцисизм (прагнення перебувати в центрі уваги). Найбільша проблема – неспроможність прийняти норми групи, в які вони перебувають. У дорослому житті така поведінка часто приводить до судимостей. Такі діти надмірно агресивні, не схильні до компромісів, не розуміють цінності дружби. Завищена самооцінка, прагнення влади, завжди незадоволені тим місцем, яке займають у реальності. Схильні до домінування. Не прагнуть враховувати інтереси інших, хоча активні. Постійно зацікавлені у продукуванні конфлікту, не залежно від того, чи є в цьому колективі жертва. Агресори можуть стати жертвою. Для них це ще більший психологічний удар. Агресори толерантно ставляться до насилля. Відсутнє почуття провини й відповідальності. Винна сама жертва, яка спровокувала агресора – типова думка для агресора.

Спостерігач. Важливий елемент булінгу. Саме для нього інформаційний ефект булінгу, бо головна мета булера залякування інших. Спостерігач ще важливий у факті боулінгу для побудови ієрархії, як засіб нарсицизму – демонстрування своєї зверхності спостерігача. У кібербулінгу – це лайкання й перемощування інформації про жертву. Для них також властивий страх – стати жертвою, безпорадність, бо не зупинили, або не приєдналися до агресора. Значна частина дітей позитивно ставиться до агресора. Популярність – цінність, що є надзвичайно важливою для дітей.

Розділ 2. Протидія булінгу через комплексну програму тренінгів

Тренінг №1 «Насильництво в дитячому середовищі»

Тренінг №2 «Розвязання конфліктів та робота із самооцінкою учнів школи»

Тренінг №3 «Як протидіяти тиску однолітків»

Розділ 3. Методичні рекомендації з профілактики боулінгу

Погана новина – булінг як феномен подолати в цілому неможливо. Щоб мінімізувати його – комплекс заходів, які стосуються не тільки навчальних закладів, але й дорослих колективів, суспільства в цілому.

Школа має прагнути зменшити гостроту та крайнощі та активно сприяти дитячому колективу ефективно пройти процес формування як індивідуальних «Я», так і групових «Ми».

Щоб подолати насилля у школі , треба здійснювати: індивідуальний, груповий, загальносуспільний підходи до вирішення проблеми.

Індивідуальний дозволяє вирішити проблему шкільного насилля для однієї дитини, як правило – це жертва. Основний засіб подолання комплексу жертви в дитини – це підвищення її самооцінки. Шляхи: - особистість (роз’яснювальна робота щодо особливостей дитини, її невинуватість у проблемі що виникла, фізичне удосконалення); соціальні контакти – спілкування з однолітками (гуртки, секції, табори). Розвивати навички стресостійкості (ігнорування певних явищ), відкритість у висловлюваннях, формування навичок командної діяльності, довіра. Крайній засіб – переведення до іншої школи.

Що робити з агресором? Усвідомити, що діти – не злочинці. Коригування соціальної поведінки, а не просто каральні методи. Методи вирішення проблеми:

- виявлення джерела насилля

- роз’яснювальна робота з дитиною (кожен п’ятий не усвідомлює якої шкоди завдає іншим)

- соціальні контакти (спроба уявити себе на місці іншої дитини) навчити слухати й чути інших, спостерігати за діями інших дітей, аналізувати власні почуття.

- необхідно звернути увагу на сімю 40% переслідувачів мешкають у сімях, де насилля є прийнятним явищем.

-визначити мотиви насильницької поведінки. Важливо, оскільки різні типи агресорів вимагають різного підходу.

Що робити зі спостерігачами?

- Контроль за самооцінкою дітей

- Донесення думки, що від позиції кожного залежить загальна ситуація в класі.

- Формування культури втручання у процес насилля. Навчитися реально оцінювати свої можливості (сам чи кликати на допомогу)

Груповий підхід до вирішення проблеми. Мета: зменшити застосування насилля дітьми в межах однієї групи. Передбачає проведення групових акцій, під час яких для дітей у ненав’язливій формі відбувається засудження актів насилля взагалі, вказівки, до чого вони призводять. Передбачає залучення вчителів, психолога, соціального педагога. Груповий підхід містить: позашкільні заняття з класом (змагання, походи); роз’яснення класу поняття булінг як феномену; роз’яснення і закріплення у дітей упевненості щодо необхідності захищати і свої межі, і межі слабших; формування емпатії в групі та спроможності контролювати свої почуття; залучення батьків.

Висновок. Булінг у дитячому середовищі за своєю природою є складним соціально-психологічним феноменом. Ми розуміємо боулінг як специфічну соціальну ситуацію, яка виникає в групі та ґрунтується на порушеннях у соціальних відносинах, що передбачає специфічну групову динаміку (із перерозподілом ролей, статусів, групових норм, цінностей)

---

Коментарi